2-а царiвРозділ 2 |
1 |
2 І сказав Ілля до Єлисея: „Сиди тут, бо Госпо́дь послав мене аж до Бет-Елу“. Та Єлисей відказав: „Як живий Господь і жива́ душа твоя, — я не залишу́ тебе!“ І зійшли вони до Бет-Елу. |
3 І повихо́дили бет-ельські пророчі сини до Єлисе́я та й сказали до нього: „Чи ти знаєш, що сьогодні Господь бере пана твого́ від тебе?“ А він відказав: „Я також знаю, — мовчіть!“ |
4 І сказав йому́ Ілля: „Єлисею, сиди тут, бо Господь послав мене́ до Єрихо́ну“. Та той відказав: „Як живий Господь і жива́ душа твоя́, — я не залишу́ тебе!“ І прийшли вони до Єрихо́ну. |
5 І підійшли́ єрихонські пророчі сини до Єлисея та й сказали до ньо́го: „Чи ти знаєш, що сьогодні Господь бере пана твого від тебе?“ А він відказав: „Я також знаю, — мовчіть!“ |
6 І сказав йому́ Ілля: „Сиди тут, бо Господь послав мене́ до Йорда́ну!“ Та той відказав: „Як живий Господь і жива душа твоя, — я не залишу́ тебе!“ І пішли вони обо́є. |
7 І п'ятдеся́т чоловіка пророчих синів також пішли, і стали навпро́ти зда́лека, а вони оби́два стали над Йорда́ном. |
8 І взяв Ілля плаща свого, і згорнув, і вдарив по воді, — і вона розділи́лась пополовині туди́ та сюди́... |
9 І сталося, як вони перейшли, то Ілля сказав до Єлисе́я: „Проси, що маю зробити тобі, поки я бу́ду взятий від тебе!“ І сказав Єлисе́й: „Нехай же буде на мені подві́йний твій дух!“ |
10 А той відказав: „Тяжко́го зажадав ти! Якщо ти побачиш мене, що буду взятий від тебе, — буде тобі так, а якщо ні — не бу́де“. |
11 І сталося, як вони все йшли та говорили, аж ось появився огняни́й віз та огняні́ коні, і розлучи́ли їх одного від о́дного. І возні́сся Ілля в ви́хрі на небо... |
12 А Єлисей це бачив, і він закричав: „Ба́тьку мій, ба́тьку мій, во́зе Ізраїлів та верхівці́ його!“ Та вже не побачив його... І схопи́вся він сильно за одежу свою та й роздер її на дві части́ні. |
13 І підняв він Ілле́вого плаща́, що спав із нього, і вернувся, і став на бе́резі Йорда́ну. |
14 І взяв він Ілле́вого плаща́, що спав із нього, і вдарив по воді та сказав: „Де Господь, Бог Іллі?“ І також він ударив по воді, — і вона розділи́лася пополови́ні туди та сюди!... |
15 І побачили його знавпро́ти єрихо́нські пророчі сини, та й сказали: „На Єлисеї спочи́в дух Іллів!“ І пішли́ вони назу́стріч йому́, і попа́дали перед ним до землі, |
16 та й сказали до нього: „Ось із твоїми рабами є п'ятдеся́т чоловіка хоробрих, — нехай вони пі́дуть та пошукають твого пана, — а ну ж забра́в його Дух Господній, і ки́нув його на одну з гір або в одну з долин!“ А той відказав: „Не посилайте!“ |
17 Та вони сильно благали його, аж доку́чили йому, то він сказав: „Посилайте!“ І посла́ли вони п'ятдеся́т чоловіка, і шукали три дні, та не знайшли його́. |
18 І вони верну́лися до нього (а він ме́шкав в Єрихо́ні). І сказав він до них: „Чи ж не казав я вам: Не йдіть“? |
19 |
20 А він сказав: „Подайте мені ново́го дзба́нка, і покладіть туди со́ли“. І вони подали́ йому. |
21 І він вийшов до джерела́ води, і кинув туди со́ли й сказав: „Так сказав Господь: Уздоро́вив Я цю воду, — не бу́де вже звідти смерти, ані неплі́ддя!“ |
22 І була́ ви́лікувана та вода, і так є аж до цього дня, за словом Єлисея, яке він говорив. |
23 І відійшов він звідти до Бет-Елу. А коли він ішов дорогою, то малі́ хлопці вихо́дили з того міста й насміхалися з нього, і казали йому: „Ходи, лисий! Ходи, лисий!“ |
24 І він оберну́вся назад і побачив їх, та й прокля́в їх Іменем Господнім. І вийшли дві ведмеди́ці з лі́су, і розірва́ли з них сорок і двоє дітей. |
25 А він пішов звідти до гори Карме́л, а звідти вернувся до Самарії. |
Четвертая книга царствГлава 2 |
1 |
2 «Прошу, останься здесь, — сказал Илия Елисею, — а меня ГОСПОДЬ посылает в Бет-Эль». Но Елисей ответил: «ГОСПОДОМ клянусь и жизнью твоей, не оставлю тебя!» И они пошли в Бет-Эль. |
3 Ученики пророков, что были в Бет-Эле, вышли к Елисею и сказали ему: «Знаешь ли ты, что сегодня ГОСПОДЬ заберет у тебя твоего владыку?» «Знаю, молчите!» — ответил тот. |
4 |
5 Ученики пророков, что были в Иерихоне, вышли к Елисею и сказали ему: «Знаешь ли ты, что сегодня ГОСПОДЬ заберет у тебя твоего владыку?» «Знаю, молчите!» — ответил тот. |
6 «Прошу, останься здесь, — сказал Илия Елисею, — а меня ГОСПОДЬ посылает к Иордану». Тот ответил: «ГОСПОДОМ клянусь и жизнью твоей, не оставлю тебя!» И они пошли вдвоем. |
7 Пятьдесят человек из учеников пророков тоже пошли и встали поодаль, а они вдвоем остановились на берегу Иордана. |
8 Илия взял свою накидку, свернул и ударил ею по воде — вода расступилась, и оба они перешли реку посуху. |
9 |
10 «Трудно исполнить то, о чем ты просишь! — ответил Илия. — Но если ты увидишь, как меня возьмут от тебя, то так и будет, а если не увидишь — то не получишь того, о чем просишь». |
11 |
12 а Елисей смотрел и восклицал: «Отец мой, отец мой! Колесница Израиля и конница его!» И больше Елисей его не видел. Тогда он схватил свою одежду и разорвал ее надвое. |
13 |
14 Взяв накидку, упавшую с плеч Илии, он ударил ею по воде и сказал: «Где ГОСПОДЬ, Бог Илии?» Он ударил накидкой по воде, как Илия, — и вода расступилась, и Елисей перешел реку посуху. |
15 |
16 и сказали: «Среди нас, слуг твоих, есть пятьдесят крепких людей. Просим, разреши им пойти и поискать твоего владыку — может быть, Дух ГОСПОДЕНЬ перенес его на какую-либо гору или в какую-нибудь долину!» «Не стоит ходить», — ответил тот. |
17 Но они настаивали, и он уступил, сказав: «Пусть идут». Отправили пятьдесят человек, те искали Илию три дня, но не нашли. |
18 Они вернулись к Елисею, который оставался в Иерихоне, и он сказал им: «Говорил же я вам, не ходите». |
19 |
20 «Принесите мне новое блюдо, — ответил он, — и насыпьте в него соли». Они выполнили его просьбу. |
21 Он вышел к источнику и высыпал туда соль со словами: «Вот что говорит ГОСПОДЬ: „Я исцеляю эту воду! Не будет от нее впредь ни смерти, ни бесплодия“». |
22 И вода стала здоровой, такова она и поныне, по слову, которое изрек Елисей. |
23 |
24 Оглянулся он, посмотрел на них и проклял их именем ГОСПОДА. Тогда вышли из леса две медведицы и растерзали из них сорок два мальчика. |
25 А Елисей пошел на гору Кармил, а затем возвратился в Самарию. |
2-а царiвРозділ 2 |
Четвертая книга царствГлава 2 |
1 |
1 |
2 І сказав Ілля до Єлисея: „Сиди тут, бо Госпо́дь послав мене аж до Бет-Елу“. Та Єлисей відказав: „Як живий Господь і жива́ душа твоя, — я не залишу́ тебе!“ І зійшли вони до Бет-Елу. |
2 «Прошу, останься здесь, — сказал Илия Елисею, — а меня ГОСПОДЬ посылает в Бет-Эль». Но Елисей ответил: «ГОСПОДОМ клянусь и жизнью твоей, не оставлю тебя!» И они пошли в Бет-Эль. |
3 І повихо́дили бет-ельські пророчі сини до Єлисе́я та й сказали до нього: „Чи ти знаєш, що сьогодні Господь бере пана твого́ від тебе?“ А він відказав: „Я також знаю, — мовчіть!“ |
3 Ученики пророков, что были в Бет-Эле, вышли к Елисею и сказали ему: «Знаешь ли ты, что сегодня ГОСПОДЬ заберет у тебя твоего владыку?» «Знаю, молчите!» — ответил тот. |
4 І сказав йому́ Ілля: „Єлисею, сиди тут, бо Господь послав мене́ до Єрихо́ну“. Та той відказав: „Як живий Господь і жива́ душа твоя́, — я не залишу́ тебе!“ І прийшли вони до Єрихо́ну. |
4 |
5 І підійшли́ єрихонські пророчі сини до Єлисея та й сказали до ньо́го: „Чи ти знаєш, що сьогодні Господь бере пана твого від тебе?“ А він відказав: „Я також знаю, — мовчіть!“ |
5 Ученики пророков, что были в Иерихоне, вышли к Елисею и сказали ему: «Знаешь ли ты, что сегодня ГОСПОДЬ заберет у тебя твоего владыку?» «Знаю, молчите!» — ответил тот. |
6 І сказав йому́ Ілля: „Сиди тут, бо Господь послав мене́ до Йорда́ну!“ Та той відказав: „Як живий Господь і жива душа твоя, — я не залишу́ тебе!“ І пішли вони обо́є. |
6 «Прошу, останься здесь, — сказал Илия Елисею, — а меня ГОСПОДЬ посылает к Иордану». Тот ответил: «ГОСПОДОМ клянусь и жизнью твоей, не оставлю тебя!» И они пошли вдвоем. |
7 І п'ятдеся́т чоловіка пророчих синів також пішли, і стали навпро́ти зда́лека, а вони оби́два стали над Йорда́ном. |
7 Пятьдесят человек из учеников пророков тоже пошли и встали поодаль, а они вдвоем остановились на берегу Иордана. |
8 І взяв Ілля плаща свого, і згорнув, і вдарив по воді, — і вона розділи́лась пополовині туди́ та сюди́... |
8 Илия взял свою накидку, свернул и ударил ею по воде — вода расступилась, и оба они перешли реку посуху. |
9 І сталося, як вони перейшли, то Ілля сказав до Єлисе́я: „Проси, що маю зробити тобі, поки я бу́ду взятий від тебе!“ І сказав Єлисе́й: „Нехай же буде на мені подві́йний твій дух!“ |
9 |
10 А той відказав: „Тяжко́го зажадав ти! Якщо ти побачиш мене, що буду взятий від тебе, — буде тобі так, а якщо ні — не бу́де“. |
10 «Трудно исполнить то, о чем ты просишь! — ответил Илия. — Но если ты увидишь, как меня возьмут от тебя, то так и будет, а если не увидишь — то не получишь того, о чем просишь». |
11 І сталося, як вони все йшли та говорили, аж ось появився огняни́й віз та огняні́ коні, і розлучи́ли їх одного від о́дного. І возні́сся Ілля в ви́хрі на небо... |
11 |
12 А Єлисей це бачив, і він закричав: „Ба́тьку мій, ба́тьку мій, во́зе Ізраїлів та верхівці́ його!“ Та вже не побачив його... І схопи́вся він сильно за одежу свою та й роздер її на дві части́ні. |
12 а Елисей смотрел и восклицал: «Отец мой, отец мой! Колесница Израиля и конница его!» И больше Елисей его не видел. Тогда он схватил свою одежду и разорвал ее надвое. |
13 І підняв він Ілле́вого плаща́, що спав із нього, і вернувся, і став на бе́резі Йорда́ну. |
13 |
14 І взяв він Ілле́вого плаща́, що спав із нього, і вдарив по воді та сказав: „Де Господь, Бог Іллі?“ І також він ударив по воді, — і вона розділи́лася пополови́ні туди та сюди!... |
14 Взяв накидку, упавшую с плеч Илии, он ударил ею по воде и сказал: «Где ГОСПОДЬ, Бог Илии?» Он ударил накидкой по воде, как Илия, — и вода расступилась, и Елисей перешел реку посуху. |
15 І побачили його знавпро́ти єрихо́нські пророчі сини, та й сказали: „На Єлисеї спочи́в дух Іллів!“ І пішли́ вони назу́стріч йому́, і попа́дали перед ним до землі, |
15 |
16 та й сказали до нього: „Ось із твоїми рабами є п'ятдеся́т чоловіка хоробрих, — нехай вони пі́дуть та пошукають твого пана, — а ну ж забра́в його Дух Господній, і ки́нув його на одну з гір або в одну з долин!“ А той відказав: „Не посилайте!“ |
16 и сказали: «Среди нас, слуг твоих, есть пятьдесят крепких людей. Просим, разреши им пойти и поискать твоего владыку — может быть, Дух ГОСПОДЕНЬ перенес его на какую-либо гору или в какую-нибудь долину!» «Не стоит ходить», — ответил тот. |
17 Та вони сильно благали його, аж доку́чили йому, то він сказав: „Посилайте!“ І посла́ли вони п'ятдеся́т чоловіка, і шукали три дні, та не знайшли його́. |
17 Но они настаивали, и он уступил, сказав: «Пусть идут». Отправили пятьдесят человек, те искали Илию три дня, но не нашли. |
18 І вони верну́лися до нього (а він ме́шкав в Єрихо́ні). І сказав він до них: „Чи ж не казав я вам: Не йдіть“? |
18 Они вернулись к Елисею, который оставался в Иерихоне, и он сказал им: «Говорил же я вам, не ходите». |
19 |
19 |
20 А він сказав: „Подайте мені ново́го дзба́нка, і покладіть туди со́ли“. І вони подали́ йому. |
20 «Принесите мне новое блюдо, — ответил он, — и насыпьте в него соли». Они выполнили его просьбу. |
21 І він вийшов до джерела́ води, і кинув туди со́ли й сказав: „Так сказав Господь: Уздоро́вив Я цю воду, — не бу́де вже звідти смерти, ані неплі́ддя!“ |
21 Он вышел к источнику и высыпал туда соль со словами: «Вот что говорит ГОСПОДЬ: „Я исцеляю эту воду! Не будет от нее впредь ни смерти, ни бесплодия“». |
22 І була́ ви́лікувана та вода, і так є аж до цього дня, за словом Єлисея, яке він говорив. |
22 И вода стала здоровой, такова она и поныне, по слову, которое изрек Елисей. |
23 І відійшов він звідти до Бет-Елу. А коли він ішов дорогою, то малі́ хлопці вихо́дили з того міста й насміхалися з нього, і казали йому: „Ходи, лисий! Ходи, лисий!“ |
23 |
24 І він оберну́вся назад і побачив їх, та й прокля́в їх Іменем Господнім. І вийшли дві ведмеди́ці з лі́су, і розірва́ли з них сорок і двоє дітей. |
24 Оглянулся он, посмотрел на них и проклял их именем ГОСПОДА. Тогда вышли из леса две медведицы и растерзали из них сорок два мальчика. |
25 А він пішов звідти до гори Карме́л, а звідти вернувся до Самарії. |
25 А Елисей пошел на гору Кармил, а затем возвратился в Самарию. |